Артем Лоік - Шевченко

Діти, на те й лихо, щоб з тим лихом битись
Так писав той, хто вміє молитись
без молитви, світити без світла,
жить без тіла, воскреснуть із літер!
В болоті зла горланю в рупор свій «Отче наш» крізь очерет!
Тече із ран червона рута, а із душі мій чорний реп!
І потім цими кольорами — я обгорну своє життя,
і римами зашию рани, — хрестом, — таке моє шиття!
І понесу в своїх долонях мою країну, як синицю!
Найкращих з нас кати хоронять, Боже, скажи, що це все сниться!
Орки, мріять досить — морем ніколи не стане ставок,
в голові лиш сміття, а не мозок, а тому удома чекає совок!